Попередні статті

Четверг 15-Янв


Воскресенье 28-Дек


Пятница 26-Дек


Воскресенье 30-Ноя


Среда 26-Ноя


Понедельник 24-Ноя


Среда 01-Окт


Пятница 19-Сен


Вторник 16-Сен


Пятница 29-Авг


Понедельник 25-Авг


Воскресенье 24-Авг

При наявності необхідної суми грошей знайти в столиці бажану житлову площу достатньо просто, навіть якщо запити покупця дуже нестандартні та вибагливі.

Громадяни з більш ніж значними доходами можуть дозволити собі купити квартиру за накопичені кошти. Однак, беручи до уваги невисокі заробітки середньостатистичного українця та незрівнянні ціни на житлову площу, більшість з нас, навіть за умови багаторічного накопичення грошових коштів, не зможе зібрати потрібну суму на квартиру. Тим не менше, досить часто запасним аналогом грошового ресурсу для придбання житла є вже наявна нерухомість, наприклад, діставшись її власникам у спадщину.

 Як правило, сьогодні при купівлі квартири між власником і покупцем укладається договір купівлі-продажу. Однак ще зовсім недавно, якихось 20 років тому, квартири не продавалися, а обмінювалися. Пов'язано це було з тим, що в радянські часи практично вся житлова площа належала державі, тому громадяни не мали права самостійно проводити операції з житлом. Ті, хто хотів змінити свої квартирні умови, міг звернутися в так зване Бюро обміну та безкоштовно отримати координати тих, хто теж хотів переїхати в інше житло.

 Однак після масової приватизації квартир ринок житлової нерухомості практично відмовився від схеми обміну житла. За словами першого віце-президента Союзу фахівців з нерухомості м. Києва Ігоря Однопозова, операції з обміну в кращому випадку складають 1,0-0,5% від загального числа операцій з житловою нерухомістю.

«Сьогодні обмін - це рідкісне явище. Він користувався популярністю на початку 90-х років. На Десятинній біржі, де ріелтори виконували більшість операцій з житлом, угоди з обміну квартир були припинені ще в 1995 році. Після цього обмін ще якийсь час за інерцією користувалася певним попитом, але це були відголоски радянської традиції, сьогодні обмін вже не практикується», - каже Ігор Однопозов.

 Зокрема, фахівець відзначає, що при договорі міни малоймовірний рівноцінний обмін житлом. Тобто в будь-якому випадку одна з квартир за сукупними характеристиками буде вигравати в іншої, тому значно легше здійснити операцію купівлі-продажу, і гарантовано отримати бажану житлову площу.

 «У моїй практиці був тільки один випадок, коли клієнтам ідеально підійшли квартири одне одному. Знайти собі партнера по обміну - щасливий випадок », - констатує Ігор Однопозов.

 За словами ріелторів, сучасний ринок житлової нерухомості з часів СРСР зазнав значні зміни, і операції з обміну житла давно вже перейшли в статус раритетних.

 «Останній раз мені доводилося займатися обміном 6 років тому, коли клієнти взяли обопільне рішення укласти договір міни. Але випадки з обміном квартир поодинокі. Обмін житла сьогодні нікому не потрібен», - говорить директор агентства «Міко» Інна Мідліна.

Поради консерваторам.

Незважаючи на те, що сьогодні саме словосполучення «обмін житла» носить міфічний характер, все ж таки існують виключення з правил.

З різних життєвих причин, або ж внаслідок неординарного підходу до зміни своїх житлових умов, деякі все-таки вирішують зіграти з нетрадиційним правилами, і обміняти свою житлоплощу на чужу. Втім, таких людей дійсно одиниці.

 У випадку, якщо ви потрапляєте саме в цю нечисленну категорію людей, та й знайшли підходящий варіант для обміну, вам достатньо укласти договір міни.

 Договір міни передбачає, що кожна зі сторін зобов'язується передати у власність іншої сторони одну квартиру в обмін на іншу. Проте, як зазначалося вище, знайти рівноцінний варіант запропонованої житлоплощі вкрай складно. Так чи інакше, швидше за все одна з квартир буде вигравати в іншої за тими чи іншими параметрами. Адже ціна квартири залежить і від її місця розташування, престижності району, планування, метражу і тому подібних якісних характеристик.

 У випадку, якщо квартири нерівноцінні, і одна явно дорожча за іншу, однією із сторін доведеться виплатити різницю в ціні, що й прописується в договорі.

 Тим не менше, для когось цей варіант цілком прийнятний. Наприклад, коли власник квартири в центральній частині міста хоче переїхати на околицю і заробити на цьому додаткові дивіденди, а другого боку цілком може надати грошову компенсацію за переселення ближче до центру.

 Трохи складніше виглядає процедура обміну, якщо квартири знаходяться в державній власності.

Перша складність, з якою може зіткнутися «обмінщик», це відсутність обопільної згоди на обмін у всіх членів сім'ї, прописаних у квартирі. Адже законом передбачено, що тільки за письмовою згодою всіх мешканців можна здійснити обмін.

 Тих, хто так і не зміг домогтися позитивної відповіді з питання обміну у своїх домочадців, закон наділив правом здійснення примусового обміну в судовому порядку. Однак для того, щоб справа зрушилася на вашу користь, потрібно буде ще довести в суді, що у вас на це є вагомі підстави і, здійснивши обмін, ви жодним чином не порушите інтереси тих, хто разом з вами проживає в квартирі. В іншому випадку - ви не зможете обміняти квартиру, як би того не хотіли.

Крім того, обмін можуть не дозволити і з інших причин. Наприклад, якщо квартира визнана непридатною для проживання або будинок збираються зносити. Крім цього, якщо мова йде про комунальну квартиру, в яку в результаті обміну вселилася важко хвора людина, обмін також буде заборонений.

 «Ще складніше здійснити обмін, коли одна з квартир перебуває у приватній, а інша - в державній власності», - каже Ігор Однопозов.

Якщо хтось не врахував встановлені законом правила, але угода все-таки відбулася, вона може бути визнана судом недійсною, після чого учасникам обмінного процесу доведеться повернутися до раніше займаних квартир. Тому, перш ніж ризикувати своїм спокоєм і благополуччям, потрібно як слід перевірити юридичну сторону угоди, попередньо проконсультувавшись у фахівців.

 Бувають випадки, коли, в'їхавши в нове житло, господар квартири відразу ж починає робити ремонт, а потім через якийсь час його виселяють з вини того, з ким він обмінювався. У такому випадку він цілком може вимагати відшкодування понесених збитків за благоустрій чужої квартири. Якщо справу не можна залагодити полюбовно, і друга сторона навідріз відмовляється виплачувати компенсацію, потрібно звернутися до суду.

 Проаналізувавши всі нюанси укладання угоди по обміну житла, можна зробити висновок, що угода купівлі-продажу куди більш прийнятна як для покупців, так і для продавців. Але якщо ви все ж вирішили віддати перевагу обміну та вважаєте такий варіант операції більш доцільним, забезпечте себе кваліфікованою допомогою ріелторів, тому що в будь-якому випадку, при обміні житла, вам без неї не обійтися.

Cпорiднене
Операція обміну квартир: минуле та сьогодення | 0 коментарі | | Створити новий обліковий запис
Думки адміністрації сайту можуть не співпадати із думками коментаторів. Сайт не несе відповідальності за зміст коментарів.

Зараз на сайті
Гості: 4
Нове

Статті

Немає нових статтей

Коментарi останні 2 днів

Немає нових коментарів
 Авторське право © 2009 НЕРУХОМІСТЬ: ВИБІР ТА ОГЛЯД РИНКУ
 Всі торгові марки і авторські права на цій сторінці належать відповідним власникам.